Нам двадцять п’ять, уже не діти,
Вставай, народе, бо пора
Ділами доленьку творити
За заповітом Кобзаря.
Змужніли враз сини і дочки,
Щоб захистити рідний край.
Ти виший їм святі сорочки,
Люби, шануй, оберігай!
Прокинься, бо не час дрімати,
Підтримай тих у грізний час,
Хто бореться у медсанбатах,
Хто втратив сина ради нас.
Ми сонцю вміємо радіти
І не розгубимо добра!
Нам двадцять п’ять, уже не діти,
Вставай, народе, бо пора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682820
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.08.2016
автор: Оля Андрієвська