В забутті, як колись, цілувала
З терпким присмаком спраглі вуста.
Твою сповідь до серця я клала –
Відступала кудись пустота.
Я голубила очі мінливі –
Розчахнулась натура свята.
Зупинялися люди у диві:
Не в фаворі душі нагота.
Тужно скрипка в душі вигравала,
Сльози крапали, наче горох.
Кожний віддих я свій рахувала,
Не прожитий з тобою удвох…
Припиняю віднині двобій цей.
Крізь завії, і терни, й вітри,
Крізь роки простягаю я серце:
- Полонена тобою… Бери…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2016
автор: Лариса Журенкова