і у мене світ ділиться
яйцеклітинами
і не надвоє
і не натроє
а на всі сто сонць
і мені більше не страшно
дивитися в очі води
або неба
і у мене мости
більше на на землю
а в небо
і ніч у мене більше не спить
а дивиться в сонне обличчя ранку
і я більше не боюсь
оголювати груди
як відчинені настіж вікна
і денне світло уже не ріже
моє волосся
я сама
ріжу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2016
автор: Олеся Новик