Босою по росі
поміж густі тумани,
поки ще сонця диск
горнеться у вуаль
білої пелени...
поки дзвенить ще ранок -
Думка спішить у рай
юної давнини...
Хороше там було.
Серце раділо днині.
Ясна погідність дня
Колір мінила віч:
М'ятно-зелений взір
Раптом ставався синім,
Доки свічадо неба
не обіймала ніч.
Щастя завжди таке...
Тепле, дзвінке і юне...
Росами босоніж
полем у маків цвіт,
У волошкові сни,
там де тумани врунять
І колисають мій
юний безгрішний світ.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682474
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2016
автор: Адель Станіславська