[color="#0033ff"][i][b]Єдина мить була колись
Єдина мить, єдиний подих
Єдиний дотик твого тіла
Єдиний раз рука лягла
На спину й ніжно обняла.
Твої уста торкнулись ніжно
Мого холодного обличчя
І я вспалав як те багаття
І в очах побачив сором.
Єдина мить була колись
Єдина мить, єдиний подих
Єдиний раз весь біль і дискомфорт
Мене покинули ось так,
І я на мить забув той погляд
Яким дивилась ти.
© 01 квітня 2016
© Попов Євгеній
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2016
автор: Попов Євгеній