- Кохаєш мене ? - Кохав.
- А згадуєш ? - Ну буває.
- Дістала тебе ? - Ні чому?
- Не знаю , просто спитала .
- Ти тут ? - Звичайно а що ?
- Нічого я так запитала !
- А можна питання одне ,
- Чому ти зі мною так гралась?
- Я із тобою ти про що ?
- Я про те що було у нас .
- А хіба в нас щось було ?
- Не знаю тому і питаю .
- А можна мені промовчати ?
- Звичайно ну пора нам прощатись .
- Навіщо ? - Щоб міг я забути.
- Тобі це потрібно ? - А як має бути?
- Напевно по іншому - Питання це як ?
- Будемо дружити ? - Можливо не факт .
- Чому розкажи ? - Напевно я інший .
- Ти зараз про що ? - Про те що б не зміг я .
- А що тут могти ? - Не зрозуміти тобі .
- Що саме скажи ? - Душевний мій біль .
- А ти постарайся . - Чесно не можу .
- А що тобі так душу тривожить ?
- Те що ми разом не можемо бути
- І я не можу тебе забути !
- Це все пройде головне змирися ,
- Не думай про мене звільнися .
- Думаєш не хотів ? - Я не знаю .
- Тоді вибач мене ! - Я теж пробачаю .
- Я тоді йду але назавжди ,
- Вибач мене я також пробачаю.[i][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2016
автор: moon_in_the_dark