Притихне й вгомониться день
І зовсім поруч сяде вечір…
Своїх ще доспівать пісень
Летить притомлена малеча...
Бабуся вдома клопітка
Все щось на стіл ладна вечерю,
Дідусь в газету загляда
Й бурчить так любляче на неї.
Латає, ніби ювелір,
Десь душу доньці мама стиха,
А батько сердиться на них:
«Гляди, стара, діждемось лиха!»
Киває стверджено на все
Їм під вікном стара тополя...
А десь для нас, понад усе,
Свої вердикти пише Доля...
І, доки янголя несе
Тобі й мені життя новини –
То хтось наш спокій береже
І не засне ні на хвилину...
©Тетяна Прозорова 06.08.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2016
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)