Сумне


Журливий  сад,  а  біля  нього  хатка
Прилипла,  ніби  ластівки  гніздо.  
На  стільчику  сидить,  схилившись,  бабка,        
Тереблячи    позбиване    руно.      

Убогість  прижилася  у  садибі:
В  очах  цибатих,  жадібних  курчат,
На  тин  надітих  глеків,  мов  на  диби,
Занедбаних  та  погнутих  знарядь.          

Убогість  тиха,  як  завжди  покірна.
Через  старе,  облуплене  вікно
Дивилося  дівча  на  мене  сумно,
Так  ніби  дивом  вражене  було.
           


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682029
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2016
автор: Г. Король