Моє ти сонце, вільне і нестримне
Тебе забути я чомусь не можу
Зі мною наче коїться щось дивне,
Хоча на мене зовсім це не схоже
Мені немов чогось не вистачає,
Коли тебе зі мной не має поряд
І серце, і душа – усе палає
Мені лише потрібен один погляд
Я хочу зазирнути в твої очі
І щоб весь світ в душі перевернувся
Та й відірватись якось неохоче
Але я помилково відвернувся
Сміливості не вистачило більше
Ти плачеш дуже сильно, я це знаю
І ти не будеш десь шукати інше
Та й я тебе ніяк не відпускаю
Ти посміхнися, я тебе прошу
Ну посміхнися, я тебе благаю
Я вже давно в душі слова ношу
Про те, що я тако́́ж тебе кохаю
Ти не повіриш спершу своїм ву́хам
І ще раз вмить мене перепитаєш,
А я візьму твої тремтячі руки
І ти разо́м зі мною вже літаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2016
автор: Денис Мірошин