Сім літ Бог маку не родив
і голоду не робив
(народне прислів‘я)
Уходять друзі, час летить спонтанно,
і тут не вберегтися від біди.
Одні ідуть на Небо невблаганно,
а дехто з інших – просто в нікуди…
Найбільший ворог дружби завжди заздрість,
вона зламала не одне крило.
Та якщо успіхи товариша не в радість,
то й згадки там на дружбу не було…
І правда завжди димом очі ріже,
бо зазвичай лама порочний круг.
Та хто вам чесно скаже слово свіже,
як не старий і справжній, вірний друг.
У нашому житті всього буває,
лише Господь не робить помилок.
Та нас, говорять у народі, оживляє
не гроші – дружби вірної ковток.
Коли ж у тебе в цім нема потреби,
а гірка правда шилом око коле.
Коли старої дружби вже не треба –
прощай Світлано, заодно й Миколо.
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080309846
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681748
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.08.2016
автор: Олександр Мачула