Вона зненацька може заявити,
щоб підігріть до себе інтерес –
Без тебе я не можу й мить прожити,
а день – то просто невимовний стрес!
В душі у неї чорне попелище,
в заявах не існує норм і меж –
Як демонів моїх ти, любий, знищиш,
то й ангели усі загинуть теж!..
Прийоми ще в кишені є у кізки,
вона миттєво видасть політес –
Ніщо так не прочистить ваші мізки,
як недоречний і безґлуздий секс…
Із нею ті дива бувають часто,
в запасі завжди мед, вино, крючок…
Пильнуйте, щоб на вудку не попасти
й не проковтнуть прихований гачок.
Підступність – то вже річ невиліковна,
цинізм людський нажаль межі не має.
Зразків таких з давен повсюди повно,
про це хай кожен добре пам‘ятає!
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080205782
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681541
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2016
автор: Олександр Мачула