Василь Симоненко «Мне житейский покой не нужен…»
(перевод Владимира Туленко)
Мне житейский покой не нужен,
В тишине мне с тобой не бывать.
Не желаю я душу босую
Сиротой под плетень отпускать.
Чтоб скиталась убогой, драной,
Словно нищенка среди людей,
Не проси, ведь иным не стану,
Лишь таким забирай скорей.
Раздели мою радость и муку,
До подмёток попробуй пойми,
И тогда уж «бери меня в руки» -
До подмёток я буду твоим!
[img]https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSjgfntZErcmCRRcexlBESnP5cx73os3mfLlo6MOB4y-yzHII-0[/img]
****
Василь Симоненко «Я не хочу спокійним бути…»
Я не хочу спокійним бути,
Ти мене в тишину не мани.
Не бажаю душу роззуту
Сиротою пускать під тини.
Щоб ходила убога й гола,
Мов задрипанка, між людьми,
Не проси — не змінюсь ніколи,
Отакого, як є, візьми.
Поділи мою радість і муку,
До підметок мене зрозумій.
А тоді вже «бери мене в руки» —
До підметок я буду твій.+
Б/д
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681463
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 02.08.2016
автор: Володимир Туленко