Як добре, коли дощ опісля спеки,
Як мир у хаті, де була війна.
Коли любов душевні повнить глеки
І ти п’янієш, наче від вина.
Як добре це – обійми після сварки,
Як Муза там, де жив колись ніхто,
Як сонце повнить найтемніші шпарки,
Коли гладка дорога під авто.
Як добре це, що день спочити хоче
Та після ночі раз у раз встає,
Що у тобі життя струмком дзюркоче,
Що хліб насущний Бог щодня дає.
Як добре це, що місяць сон гойдає,
І небо зорі сипле з рукавів.
Як добре це, коли над рідним краєм
Не гул війни, а співи солов’їв.
1.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)