От живий старий та мертвий молодий,
Бо свіжа кров в судинах не значить, що живий.
В безлічі очей я часто бачу ті,
Що наче мертве море, хоча ще молоді.
Як швидко ці моря сохнуть у роках,
Але води все більше... Це наганяє жах.
Я зустрічав людей, що мов океан,
В якому під водою приховано вулкан.
Там на глибині можна дихати
В таких світах я можу для себе щось знайти.
Та без життя води більше у очах
Великі океани губляться в морях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681307
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Сова