[i]Важливо не чути, а слухати,
і дивитися, а не бачити.
Вустами можна і не рухати,
а серцю ясно розтлумачити.
Очима можна і не плакати,
але торкати всіх глибин,
мовчанням голосно балакати
впродовж невимірних хвилин.
Руками можна не торкати,
та обіймати міцно-міцно.
Думками високо злітати
і залишатись в своїй клітці.
І можна сил не прикладати,
й нещадно збити когось з ніг.
Й безслів'ям можна дарувати
комусь печаль, а комусь сміх.
Можеш стояти просто так -
й минути сотні кілометрів.
І бути молодим в літах,
в душі ж старим і майже мертвим.
Якби ж ми вміли розбирати
коли мовчати, а коли... мовчати.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681302
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Іра Клочанюк