День на горі вбирає сіру рясу…
І сонце котить нишком в сон-траву…
Нема уже ні простору, ні часу...
Світ в подиві підняв свою брову:
«Чого ж ти ходиш? Що ж ти тут шукаєш?
Дивачко дивна, вражень чи підков?
Між сірістю промінчика чекаєш?
Промінчик вже давно як прохолов…»
А ти усе блукаєш і не віриш,
Що так буває…Хочеш ти чи ні…
По темному камінню білим білиш…
І ходиш все босоніж по стерні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2016
автор: Наталія Ярема