Сутеніє.
В серці колишу надію,
Поміж пальцями піском –
не зловила.
Думка іскрою жевріє –
оповила
Спогадом про нас ,
лелію,
знову мрію.
Вечоріє.
Я тобою ще хворію.
Гордість давно загубила,
ні – втопила.
Ночами про тебе снила,
вовком вила.
Наше «ми»
в думках ще грію,
божеволію.
За фіранкою вже ніч,
і я сірію.
Без тебе нема просвіту,
ані цвіту.
У зірки вплітаю мрію
розмаїту,
Щоб зустріти наш світанок,
я ще вірю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2016
автор: Олена Жежук