Янгол плаче…

Янгол  плаче  кров'ю
І  в  нього  є  свій  диявол.
Шепоче  золою  
Темною  і  злою,
Крила  йому  обриває.

Янгол  плаче  вітрами
Буйними,  чумними.
Вітри  ті  дмуть  смертями.  
Летять  тіла  до  ями
Добрими  і  злими.

Янгол  плаче  вогнями.
Він  спалює  пишні  крила.
Попіл  летить  зерня́ми.
Жне  хаос  під  зорями.
Зникне  все,  що  так  любили.

Янгол  плаче  сльозою
Солоною,  як  червоне  море  –
Концентрація  болю,
Що  людською  мольбою
Дряпане  на  його  шкірі  горе.

Янгол  більше  не  плаче.
Диявол  став  на  п'єдестал
Розум  вже  не  тлумаче,
Переродився  наче.
Абаддона  час  тепер  став.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681235
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 01.08.2016
автор: Самотня Людина