Карпатських гір торкнулася душа,
Яке це диво Божої природи:
Смереки ніжно ріжуть небеса,
Так величаво сонце з гір виходить.
А трави пахнуть ,краще всіх парфум,
Мов килими, квітують полонини,
Трембіти голос розганяє сум,
Купаються у хмарах верховини.
Смарагдові ялини гомінкі
Легенди вітру тихо вповідають
У говір той вливаються струмки,
Про край карпатський все пісні співають.
Краса Карпат, неписана краса
В тих синьогорах і духмяних луках
Навіки розчиняється душа
І серце із Прутом не зна розлуки.
23.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681110
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: леся квіт