полотна історії пишуться маслом
чи може не маслом (скажімо) а кров’ю
сльозами людськими розведена часом
(та кров) та ніяк хоч убий не любов’ю
історії музика чується плачем
звучить у мінорі (здебільшого) тихо
в підвалі гниє той хто правду побачив
й шукав в лабіринті брехні чесний вихід
підручник історії макулатура
це книга казок що міняється з часом
нав’язана школою номенклатура
що робить усіх нас героями фарсу
історія спить десь у пам’яті люду
пригнічена люмпенством й інфантилізмом
та все ж серед інформаційного бруду
шукаймо правду
бо буде
пізно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680966
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.07.2016
автор: Чакір