Калина й доля України

Росте    калина    у    городі,

Розкішна,    гарна      і…    гірка,

Відлунням    долі    є    народу.

Чому    ж      була      і    є    така?



Живем    в    раю,    але    убого,

Й    вік    найкоротший    на    Землі.

Чи    розгнівив    народ    наш    Бога?

Чи    сили    в    нього    замалі?



Калину    сонце    все    ж    обійме,

Зігріє    ніжно    ягідки.

Людей    здійсняться    світлі    мрії!

Народ    господарем    таки



Постане    на    землі    праотчій,

Калину    й    хліб    буде    ростить,

Вже    не    допустить    різних    збочень  –

І    честь,    і    гідність    захистить!

20.12.2012.

Ганна    Верес    (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680879
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 30.07.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)