О Милий Ісусе, навчи щиро молитись!
Хай животворча ріка тече з мого нутра,
Спасителю з криниці живуча водице!
дай від спраги мені напитись із джерела.
Схиляю, коліно перед образом твоїм,
молюсь, до Найсвятішого Серця в покорі
читаю, Боже слово в Писані Пресвятім,
благословляєш дитя в безмежній любові.
Підкрадаються часто стиха інші думки,
роздвоюють особистість сизі тумани
Заблукає в пустині думка'' ти вже не ти''
прозрієш як у зболеному серці рани .
Здається, що ти безпомічна хитка слабка ,
Зламана як гілка від ураганного вітру
Ісусе, віра рятує на дорогах життя
Воскресаєш заново бачиш Боже світло.
Ісусе, ти серце відкриваєш у болю,
цілюща водиця лікує рани людські,
квітку оживляєш крапелькою росою,
даруєш ,надію щастя радість на землі .
М ЧАЙКІВЧАНКА 2010 02 30
ХРИСТИЯНСЬКІ ПОВЧАННЯ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2016
автор: Чайківчанка