Не згадати мене. Ось... Була... І нема...
Я чужіша усіх, холодніш, ніж зима.
Я зібрала всі дні кольорові, пусті.
Посідали ми з ними сьогодні за стіл.
Пили старе вино, років сто йому десь.
Шили диво вірші з наших душ і сердець.
Гомоніли всю ніч, з'їли пліснявий сир.
Так хотіли одного:щоб був всюди мир.
Щоби диво прийшло. І війні щоб кінець.
Ось прийшла стара ніч. Я дала їй стілець.
А всі дні повкладала я спатоньки... Сплять.
Янголятка прийшли. І черешні їдять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680789
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2016
автор: Відочка Вансель