Однокласниця
ЇЇ я знаю ще здавна,
з любов`ю в пам`яті сповна,
зіркою у серденьку сія,
Катруся, ластівка моя.
Вона мій вірний перший друг,
мого дитинства світлий дух,
такої в світі іншої нема,
вона в житті моїм одна.
Однокласниця,
моя квіточка ранкової роси,
однокласниця,
мій перший геній чистої краси,
однокласниця,
ми з нею ще із змалку, як птахи,
однокласниця,
всі радості мої і всі страхи.
Не знавши у часи ті втоми,
були між нами перегони,
зі школи хто є першим вдома,
тому медалі і погони.
Разом ми плавати навчились,
разом і бились, і мирились,
та гріх на душу не візьми,
були ж тоді ми ще дітьми.
Однокласнице,
моя надіє перша і любов,
Однокласнице,
моя перлино для усіх розмов,
Однокласнице,
зустрітися вже час давно прийшов,
Однокласнице,
ще кращої від тебе не знайшов.
Віктор Цвіт 14.07.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2016
автор: Віктор Цвіт