Піду залаю душу алкоголем,
Ввійду у стан я забуття ,
Щоб не прийшлось мені ніколи ,
Згадати той момент життя .
Яке я даром проживав ,
Надіявся завжди на краще ,
Я вірив в долю я кохав ,
Ну з часом правду я дізнався .
Що час летить і він вбиває ,
Старіє тіло і душа ,
Хтось вірить в те що стане кращим,
Ну це не так це все брехня .
Брехня у тому що ми інші ,
Що в всесвіті такі одні,
Ми думаємо що царюємо,
Хоча насправді ми раби .
Раби усіх цих технологій,
Які нам спрощують життя ,
Із ними про природу ми забули ,
І йдемо потроху в забуття .
Кому сподобалось може долучитись в мою групу https://vk.com/thebestlove15
Також буду радий бачити ваші вірші в свої групі , дякую за увагу .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2016
автор: moon_in_the_dark