Цілована сонцем і піснею вмита,
Чому до хреста ти катами прибита ?
Не хочуть ні пісні твоєї, ні волі,
Не хочуть ні щастя , ні світлої долі...
Прокиньтеся, діти, вже предки здригнулись,
Їм лемент і стогін Вкраїни почулись...
Прокиньтеся люди, це наша держава
І волі чужої немає тут права !
Прокиньтесь, вкраїнці, нам гени вривають,
Нас б"ють поодинці, нам в спини стріляють,
В холодні кидають, рвуть жили юнацькі,
Зухвало плюють на клейноди козацькі !
Не спіть, прокидайтесь, Вкраїна в вогні,
Я ширмою стану для вас у борні,
Як серце потрібне, - прийміть цю офіру,
Лиш тільки відкиньмо байдужість - зневіру !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680601
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова