[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kviF5Fsmhj0 [/youtube]
Вже давно за північ, та не спиться.
Не дають спокою все думки.
Я прошу на мить їх приземлиться.
Досить вже листати сторінки.
Монотонно цокає будильник.
Закриваю вуха, щоб не чуть.
Скупо світло ллє нічний світильник.
Що сказать тобі, щоб не забуть?
Колихає вітер тонкі штори,
Навіва несказані слова,
Що плетуться ніжно, як узори.
Серце добрі зерня засіва..
Не зійдуть вони: надворі спека,
Без дощу роса їх не спасе.
Але хмари дощові далеко.
Дощ пройде і всі думки знесе.
За вікном сіріє... Це вже ранок.
Прокричали півні третій раз.
І серпанком огорнув світанок..
Це ступа на землю новий час.
У руці зім"ятий лист паперу,
В голові всі сплутані думки..
і тепер всі зникнуть ті химери,
Про які не взнаєш більше ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680520
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Н-А-Д-І-Я