По-іншому б ти заспівала,
Якби дитя спасти бажала,
А він в окопі десь сидів
Й найбільше, вижити хотів.
Їх з неба фосфором палили,
Ще й газ задушливий пустили.
Той фосфор з тіла робив шкварку,
Щей дим їдкий всім на запарку.
А той газ сльози визиває,
На кашель легені зриває,
Не дає дихать, бракує кисню..
Над головою смерть вже висне..
А ти все бігаєш по хаті,
Не знаєш, що робить, казати,
Ти ломиш руки й просиш Бога -
Надав щоб сину допомогу.
Ти не знаходиш місця в хаті:
Хай будуть вороги прокляті!
Яким сьогодні буде ранок?
Живим чи встріне син світанок?
Тоді б по-іншому співала:
Колона під обстріл попала..
Всі й син твій, з швидкістю зайчати,
Щоб вижити, давай тікати.
Снаряди ззаду доганяли,
Кого догнали - розривали.
Так, кілометрів пятндцять біг,
Подоки скінчився обстріл.
Й довго до тями не приходив,
Подоки з нього шок виходив.
Як тільки стало розвиднятись,
То до своїх став добиратись.
Два дні у полі всіх шукали,
В пакети киші пакували,
А нам нічого не сказали,
Про цю біду всі промовчали.
Тоді б по-іншому співала,
Коли б на ранок ти дізналась
Новину страшну в цій війні
Й везли б дитя твоє в труні.
Йому б ще тільки жити й жити,
А кат посмів його убити..
Невже б не стала цим журитись?
Як смієш їх богам молитись?!
Скажи: чи дружна, чи єдина
В нас рідна, славна Україна? -
Один в окопі догниває,
А другий кату догоджає.
Скажи: чи совість в тебе є?
І що тобі хода дає?
Як смієш ти на тих плювати,
Кого убили супостати?
І що тоді ти заспіваєш,
Коли у небі пострічаєш,
Мого синочка з Ангелами,
Який поліг за нас із вами?
За українську всю родину,
Єдину мирну Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680503
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2016
автор: Ольга Калина