[i]Дороги - оманами, зорі - капканами,
Ділять вельможі смертями землі,
На ешафоті сонце - у петлі,
Його поховали гармати,
Заплаче гірко сива мати...
Молитися місяцю, ходити по мінах,
Війна забрать своє повинна,
Тіло, виткане із болі
Вже ввійшло до її ролі...
Кому ще мало території ?
Кривавий слід людської історії,
Жорстокі лиця у мертвому полі -
Ми всі брати, брати по зброї...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680463
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Мандрівник