ЗА ЖИВУ МОВУ

Обрало  мене  небо  у  поети,
А  Муза  дала  рими  і  слова.
Щоб  малювались  буквені  портрети,
Народу  мова  щоб  була  жива.

І  я  тоді  став  наче  одержимий,
Своїм  корінням  я  уріс  в  вірші.
А  з  часом  зрозумів,  що  я  щасливий,
Бо  мої  вірші  линуть  від  душі.

Так  з  року  в  рік,  така  у  мене  доля,
Писати  вірші,  берегти  слова.
Що  прагнуть  у  політ,  що  прагнуть  волі,
Лише,  щоб  мова  в  нас  була  жива!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680340
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2016
автор: Віталій Назарук