О,Фердінанде, ти мене згубив,
Свою любов, невинну, таку щиру.
Через підступність мене отруїв,
У серце думку ти впустив ревниву.
О,Фердінанде, чим усе скінчилося?
Я так любила, марила тобою.
Та мить щаслива раптом зупинилась.
Невже не стрінусь більше я з тобою?!
Де рівні всі і станів більш нема
Будемо разом ми у тому краю,
Де я- дружина твоя молода,
А ти - мій милий, іншого не знаю.
О, Фердінанде, ти прости мені!
Цей лист...його рука моя писала,
А серце лиш кляло рядки усі.
Так воля твого батька диктувала.
Мене примусили, милий , прости!
Твоя Луїза уже помирає.
Мене ти проведеш, милий?Ходи!
Будемо разом , де сонце сідає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2016
автор: Haluna2