Вийду в поле, широко стелиться дорога,
Ой, яка, скрізь чарівна земна ця природа!
Хліба хвилями, лягають повні колоски,
Вмились росами, раненько набрались сили.
Добре гріло, ясне сонце, багато тепла,
Колоскам смаку давало, з літом на вустах,
Ніжно в руки, їх візьму, всі схожі, як брати,
Сили й радості, наснаги, придають вони.
Недалеко, стояв ліс у літньому вбранні,
Соловейко заливався, веселі пісні,
Було чутно, навкруги, так тішились хліби,
Всі зібралися до жнив, вже давненько вповні,
Природа – диво, є щастя, людства все життя,
Поклонюся землі й хлібам, радість у очах!
2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2016
автор: Ніна Незламна