Якщо проміння чисте тобі усміхнеться ,
Дай відповідь усмішкою своєю
Відразу смуток із душі минеться
І тіло зігріється душею.
Й забудеш ти свої проблеми,
Які турбують повсякчас
І в голові твоїй поеми
Будуються лише для Нас.
Чекаю зустрічі з Тобою
Завжди, постійно, повсякчас,
Бо знай, коли Ти не зі мною -
Не вистачає дуже Нас.
Не знаю, що за почуття
Так ходять слідом за спиною,
Але коли є це чуття,
То Ти лиш є його виною.
Тоді щаслива і проста,
Така, як є, без всяких ігор,
Немов невиннеє дитя,
Яке чогось чекає від життя.
Й в цю мить готова я в обіймах потонути,
Слово "Кохаю" тихим шепотом почути
І ніжністю твоєю задихнутись,
У сильні руки твої пригорнутись.
Поема наша безкінечна,
Лиш вічна усмішка проміння,
Зігрітися теплом душі доречно,
Якщо тепло - це зародок щасливого насіння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2016
автор: Настя Вовк