Ви приходите в ніч,
Коли темрява світ загортає
В темно-сірий сувій
Ненаписаних слів-одкровень.
Завмирає душа.
Не сполохати б зліт! Пробиває
Гострим променем плісень
Свідомості думка жива.
І нанизує ніч
Ті слова похапцем на сузір"я,
Губить в поспіху голос,
Спіткнувшись об місяця край.
Небо, що це? Кому
Допікало моє так зневір"я,
Що ураз оглушило
Й волочить у схований рай?!
Ані вміння, ні знань,
В напівсні лише інтуїтивно
Відчуття невагомо-
Пекуче діткнеться душі.
І тоді спотикання
Та сумнів стають не важливі,
Бо [i]ведете ви мною[/i],
Слова, до нової межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679798
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Мар’я Гафінець