Емансипована до краю.
Феміністична до розмаю.
Питає: "Що я з того маю?
Куди іду - сама не знаю.
А звинуватити кого?
Себе? Цей світ? Чи знов його?
Така вже сутність є людська...
Ви винні всі - лише не я!"
Сидить... Сумує край вікна...
Вона така ще молода.
Сумлінна. Наполеглива.
В житті не знала зовсім зла.
І потребує так тепла.
Хто їй розкаже про життя?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679775
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2016
автор: Онучка