Дуже тішивсь, збирався дід,
Казав бабі, щоб поклала хліб
Піду раненько на рибалку
Щоб розбудила на світанку.
І ледь - ледь сонечко світило
Зібрався дід й весело сміло
- Не журись, я рибки наловлю
Там і юшки, собі наварю -.
Літо, тепленько…Ішов з відром
Та й з маленьким своїм цуциком.
А жваві жаби « Ква- ква» в річці
Закинув вудочки, по звичці.
Тож видався, дуже гарний день
А бабця вдома слуха пісень
Аж раптом, під дверима чує
Шкребе, вмить цуцик виє дуже.
О, Боже лихо - баба дума
Та не дай Бог, дід врізав дуба
До річки, дуже швидко бігла
По стежці капці розгубила.
Здаля видить вудочки стоять
А старого, ніде (не відать)
Гучно гукає, - Діду - діду
Ніде не видно, нема й сліду.
В очереті, довго шукала
Вся в сльозах Боженьку благала
Для чого йому ця рибалка?
Аж бачить, з куща тирчить палка…
Задравши ноги там дід лежить
Про щось губами, ледь шевелить
А поруч дві, вже пусті пляшки
Є з під вина, друга з під бражки.
Цуцик весело бігав, скавчав
Та бабусі спокою не дав
На траву сіла, зажурилась
Щеміло серце, притомилась.
Чує дід - хропе, аж хрюкоче
Та про себе, щось там бурмоче
Вона вздріла, по воді клює
Радо тягне рибку, дістає.
Мабуть було, так години дві
Гарно клювало, все карасі
Вже й кущик, той зашевелився,
За діда цуцичок вчепився.
Став за штани - тягти, дзявчати
Аж у вухах стало лящати
Дід піднімається з- під куща
Та знову пляшку свою шука
Сердита бабця, поруч стала
Та й з пересердя верещала….
Аж риба, геть вся повтікала
І качка в кущах закричала.
Ось враз…дід глянув, очі протер
- Ой, люба, ти зі мною тепер
Що рибки прийшла половити?
Тож будемо юшку варити ?
-А ти очуняв -, каже баба
- Ах ти пацюк, ах ти зараза -
За шкібарки та й тягне діда
А в руці другій в відрі риба.
Тож вдалася діду рибалка
Та чомусь, все свариться бабка.
2016р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2016
автор: Ніна Незламна