Мов кінофільм прокручую життя
І згадую моменти пережиті:
Події, випадки і різні почуття
І те, заради чого варто жити.
У спогадах зринає рідний дім,
Що збудував для мене мій дідусь,
Який живе у серденьку моїм
І за якого я щовечора молюсь.
Спливає спогад про сім'ю велику,
Де нас 12,на Свят Вечір за столом
співаємо колядку тихо-тихо…
І ми маленькі бігаєм кругом.
Моє село, а в нім моє дитинство,
Де я на греблі у сухому листі,
Радію сонцю ,що горить іскристо
І тій калині у червоному намисті.
Жижава-річка , наче змійка в'ється,
А там місток , де юність відшуміла.
Роки пройшли та навіть не здається,
Що стільки всього в світі пережила.
У пережитку тих буремних днів
Є безліч радості, тривоги та невдач,
Розумних вчинків і хороших слів,
Рушник весільний і дитячий плач.
Тримаю гордо у руках букет
З різноманітних днів мого життя,
Який змальовує такий сюжет,
Від чого усміхається душа.
Ти розумієш в ці чудові миті,
Що недарма в цей світ прийшла.
І ти по правді маєш тут прожити,
Бо тут твій дім ,родина і земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: Lesja_Sivaeva_Zy