Колись пройде так з років п'ятдесят
І ми з тобою в парку перетнемось.
Серед дерев,де до життя готують нових пташенят
Можливо,поговоримо.Можливо,навіть обіймемось.
Ти мене згадаєш,такого молодого як весняне жито
Зіграємо у немолодий або старечий вже склероз.
Що все уже давно забуто.Забуто й пережито
Ми поспілкуємось,включивши пафосний офіціоз.
Ти будеш бабцею.Повір,у тебе будуть гарні внуки
Дітки будуть славою і гордістю тобі.
А у моєму небі літали і літатимуть лиш чорні круки
Я продовжив лиш тебе кохати.Так сильно як тоді.
Коли були з тобою молодими,на кохання ласі
Ти вчилась жити.Я вчив дітей не плутати роди.
І ти спитаєш : "аж через стільки часу?"
Я відповім як і колись : "завжди".
Так,ти будеш з іншим.Радісна й така щаслива.
У погляді твоїх очей буде грати пісня голосна.
А мене до тебе назавжди любов згубила
Рік 2015-тий.Ця кохана і така вражаюча весна.
С.Кучерявий
21.07.16
23-33
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2016
автор: kucheryavuy77