Я уміла прощати, уміла терпіти,
Забувати образи гіркі теж могла,
Та змінило в мені щось теперішнє літо,
Це напевно від надлишку в нього тепла.
Я обрала стратегію іншу для себе:
Що НІКОМУ терпіти не буду уже.
Для любові була я задумана Небом,
А не мовчки терпіти знущання чуже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679301
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 21.07.2016
автор: Патара