гойдатись в пам'яті днів -
щоб докупи зібрали шматками
поміж стін, що хапають за руки
тіні кістляві
зіжмеш
моє тіло сутуле в долоні -
по відбитках на фресках з-під сонця,
ледь помітних між тисняв людей
як занедбаний вихід із храму,
шепочу лише скреготом кроків,
на ім'я вже своє не озвусь
липне місяць до скронь
як доречно
відбивати у пам'яті світло,
відмиватись водою навхрест
завтра знову зітрусь поміж вітром
і застанеш у місці не тих,
і не там буду вештатись
ніби
я удома
серед своїх
21.07.16, Коломия
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2016
автор: Іванна Шкромида