З ефіру лл’єтьмя грязь Москви,
Все цвіріньчать ворони.
Гуде у крові й голові.
Заср.ли все навкруг шансони.
Кругом паскуди і блатні
В душі ненависть і прокльони.
Живем в душевній пустоті,
Дістали виродки й масони.
Із пекла сунуть таргани,
Душі людської антиподи.
Напевно шабаш Сатани,
Вже знов затіяли уроди.
Розпуста, секти, і борги,
Бездомні, страждущі, голодні.
Чужії пастори й Боги,
Не видно дна у цій безодні.
В крові Вкраїна, - весь Донбас,
І хлопці гинуть там на сході.
В пошані злодій, підарас…
Десь ставлять пам’ятник Ягоді.
«Свої» замучили… Орда,
Повсюдно рекет і розбої.
Скрізь підлість, зрада і хула,
Сучасні Азєфи в розвої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679016
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.07.2016
автор: Дід Миколай