У древньому Лучеську

[img]https://scontent-bru2-1.xx.fbcdn.net/t31.0-8/13767423_822211671211837_6321368988695001670_o.jpg[/img]  [img]https://scontent-bru2-1.xx.fbcdn.net/t31.0-8/13719695_822441477855523_3789264721103973114_o.jpg[/img]  [img]https://scontent-bru2-1.xx.fbcdn.net/t31.0-8/13717382_822377614528576_6847095996603756032_o.jpg[/img]

[i]Слово  все-таки  єднає...  Навіть  через  кілометри  і  відстані.  
Цю  беззаперечну  істину  підтвердила  триденна  творча  зустріч  
у  древньому  місті  Лучеську  (старовинна  назва  міста  Луцька),  
яка  зібрала  на  Волинській  землі  співавторів  поетичної  збірки  
"Мислити  і  жити  українно".  Сказати,  що  було  цікаво  -  це  фактично  
нічого  не  сказати!  Бо  вражень  від  творчої  зустрічі,  від  спілкування  
із  приємними  талановитими  людьми  і  від  насичених  екскурсій  
вистачить,  як  мінімум,  на  місяць,  а  яскраві  спогади  ще  довго  
грітимуть  душу.  Хочеться  подякувати  "винуватцям"  цієї  незабутньої  
подорожі:  упоряднику  збірки  Олександру  Печорі,  меценату  
Миколі  Серпню  і  організатору  зустрічі  Віталію  Назаруку.  
Ці  козаки  створили  справжню  казку  для  всіх  нас,  за  що  
їм  глибока  шана  і  безмежна  подяка!  Неймовірна  атмосфера  
Луцька  з  його  давньою,  цікавою  історією  надихнула  і  окрилила  
кожного,  подарувавши  щонайкращі  враження.  Божого  
благословення  всім  тим,  хто  вклав  душу  у  це  свято!  А  нашим  
співавторам  -  щира  вдячність  за  приємне  товариство,  тепле  
спілкування  і  розвіртуалення!  Ви  всі  чудові!
[/i]

Древній  Лу́чеськ*  –  велич  і  краса!
Ти  зустрів  так  тепло  і  гостинно!
Нам  дали  можливість  небеса
Мислити  і  жити  українно*.

Сканувати  синю  гладь  озер
Поглядом  натхненно  і  мрійливо,
І  чудний  будиночок  химер*
Розглядати,  мов  казкове  диво.

З  невимовним  трепетом  пройтись
Лесиними  світлими  стежками,
Де  бузково-жайворова  вись
Стереже  Колодяжне*  роками.

Луцький  замок  виринув  з  віків,
«Доторкнись,  відчуй…»  –  шепочуть  мури.
Батьківщина  славних  козаків
Відчиняє  брами  у  минуле.

В  Берестечку  й  досі  чути  гул
Бойових  гармат,  що  воювали,
Тут  завзято  розганяв  Богун
Ворогів  непроханих  навали.

Мандри-мандри!..  В  темпі,  чимскоріш
Підганяють  стрілки  на  дзиґарку  –
В  таборі  смакуємо  куліш
І  п’ємо  міцну  козацьку  чарку.

Світ  тісний,  хіба  не  дивина?
Начебто  були  чужими  вчора,
Всіх  в  родину  творчу  об’єднав
Славний  син  Полтавщини  Печора.

Ну,  а  Серпень  –  щедрий  меценат  –
Забезпечив  друзям  справжнє  свято!
Хай  Господь  віддячить  у  стократ,
Бо  для  Слова  робите  багато!

А  Віталій  (той,  що  Назарук)
Показав  усю  красу  Волині!
Друже,  дяка  за  козацький  дух,
Чоловічу  вдачу  і  гостинність!

Дай  нам,  Боже,  знову  і  не  раз
Стрітись,  обійнятися  родинно!
Щиро  долі  дякую  за  шанс
Мислити  і  жити  українно!



[i]*«Мислити  і  жити  українно»  -  колективна  поетична  збірка,  
яку  упорядкував  Олександр  Печора.

*Будинок  химер  -  найбільш  колоритна  житлова  будівля  в  місті  Луцьку.  
Належить  сучасному  скульптору  М.  Голованю.

*Колодяжне  -  село  в  Ковельському  районі  Волинської  області.  
Тут  свого  часу  проживала  сім’я  Косачів.  Зараз  це  літературно-меморіальний  
музей  Лесі  Українки.
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678929
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.07.2016
автор: Наталя Данилюк