Чи то роки уже не ті,
Чи то підкралась старість,
Уже думки якісь чудні,
Уже і в тілі в*ялість...
На скронях видно сивину,
В душі неспокій б*ється,
Чогось задумана й сумна,
Та серце все ж сміється...
Сміється,тішиться сповна,
В душі неначе "надцять" ,
І ще б нам жити,жити час,
Та пенсія в "сімнадцять"...
Та ні!Не здамся я ніколи!
Мій молодий пенсійний вік,
Не зломить долю і свободу!
А пенсія??? Це так...Для втіх...
18.07.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2016
автор: oskar