Спам’ятайтесь, Українці!
Залиште майдани!
Мало горя вам по вінця?
Скиньте ви кайдани,
Що лукавий накладає,
Лихому вас учить,
Бо, хто Господа лишає,
Того ворог мучить.
Легковірним в вухо бреше:
Підуть всі на небо
Та не каже, що найперше, –
Покаятись треба,
І прийти із покаянням
До Святого Бога,
Бо не йде з протистоянням
У Царство дорога.
Не прийде через майдани
Ні щастя, ні воля,
А нові й нові кайдани!
Без Бога – недоля!
Бунтувати і кров лити,
Немов ту водицю,
І з озлобленням ходити
Й сіяти щирицю,
Що росте і заплітає –
Геть усі майдани,
Бо у Бога не питає:
«Що Тобою дано?»
Не питає і не просить
У Ім’я Ісуса.
Україна вся голосить
Сплюндрована, боса…
Тож, покинь усе не Боже,
Моя рідна, люба!
І не слухай ти вороже,
Бо від нього – згуба!
Слухай чисте Слово Боже,
Складай його в серці –
І тоді лише ти встоїш
У смертельнім герці.
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2016
автор: Тріумф