БУДЬМО ЗАВЖДИ ЛЮДЬМИ

Дрібніє  люд,  всі  рвуться  до  корита,  
Непрошені  горланять  про  права
Плює  на  все    їх  нагла  морда    сита,
При  цьому  не  зважає  на  слова.

В  таких  немає  совісті  ні  честі,
Їм  і  господар  дому  мов  кріпак,
Вони  права  у  власнім  домі  вершать,
Пригляньтеся  –  є  пиха  та  дурак…

Завдати  болю  за  порядне  слово,
За  тонкий  такт,  що  робиться,  бо  слід.
Та  наглість  пре  із  нього  знову  й  знову,
Дрібніє    люд  і  меркне  білий  світ…

То  ж  схаменіться,  ви  в  гостять,  ви  люди,
Де  теж  існують  писані  права,
В  гостиннім  домі  нехай  радість  буде,
Хай  серце  у  господаря  співа.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678717
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2016
автор: Віталій Назарук