СПРАГА

         
Вуста,  розпухлі  від  бажання,
Знеможено  лише  тремтять…
Хвилини,  тягарем  чекання,
У  інший  вимір  все  летять…

І  плоть,  доволі  обважніла,
Горить  нестерпності  вогнем.
Себе  б  віддати  вже  хотіла,
Як  та  криниця,  з  журавлем…

Щоб  напоїти  до  «не  хочу»
І  втамувати  спраги  жар…
Заходить  день  у  лоно  ночі,
Лисніє  викоханий  пар…  

17  липня  2016
(с)  Валентина  Гуменюк





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: палома