Я не віддам, ніколи не зцураюсь
Цілунків променистих вийду в дощ
Хай інша б'є поклони з хрипом "каюсь"
Я не віддам тебе, я серед площ
В плащ обіпнусь я розстеллюсь коханням
Я жабрами вчеплюся в голос твій
Не допущу зневіру я бажанням
Проникну й поселюся поміж мрій
Я не віддам я стану диким терном
Заплутаюсь зварю святий узвар
З Розалій обійду пішки Палєрмо
Бо ти життя моє мій божий дар..
Мій спокій моє дихання без жару
Шалений і спокійний водночас
Ввижаюсь як бароковську примару
Мене женеш цілуючи не раз..
Ні, не віддам, в безумстві горнуть хвилі
Мій бриз що є на часі окрім нас..
Я не віддам..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678462
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2016
автор: ЇЇ ТІНЬ