Прийшла війна в наш край проклята
І брат почав вбивати брата.
Ще вчора були рідні люди
І сміх лунав у нас повсюди.
Сьогодні стали ворогами,
Дві радості одної мами.
І плаче посивіла мати,
Дітей потрібно згуртувати.
Їй вибирати з них не можна,
Її душа болить за кожним.
Засумувала і калина,
Бо топчуть рідного їй сина.
Додолу сипле ягідками,
Їй зрозумілий біль у мами,
А при дорозі явір гнеться,
Йому не солодко живеться.
Не має спокою, шумить.
Спиніться рідні, хоч на мить.
Нам треба тісно згуртуватись,
В родину дружню об'єднатись.
І показати, що в цей час,
Війна об'єднує всіх нас,
Що сильні ми, одна родина,
Земля для всіх у нас єдина.
І хай не плаче мати бідна,
Бо Україна, матір рідна.
Її потрібно шанувати ,
Від ворога обороняти.
Бо ворог з-зовні не дрімає,
Свою мету в війні цій має.
Ви обєднайтись, рідні друзі,
Хай зацвіте калина в лузі.
Заграє барвами наш сад,
Бо сходу , захід рідний брат.
Візьміться дружньо всі за руки,
Не допустіть в сім'ї розлуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678316
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 16.07.2016
автор: Лариса Василишина