Хода хрестова...Чи Господь веде
Отих м’язистих у спортивній формі?
Насправді, їм хоругви – то пусте,
Думки в нещасних головах лиш чорні…
Останній козир плавиться в руках -
Російська православна, із Кирилом,
Несе, в ім'я Господнє, в «рюкзаках»
Нищівне, замасковане кадилом…
Людський потік, у тисячі голів,
Спланований заздалегідь царями,-
Нема в них ні любові, ні жалів,
У душах – ні Господь, а ні мирянин…
Немає вдячності до цього Краю в них,
І до людей – жили ж в любові, шані.
Палюча ненависть в чужих попів отих…
Війна за душі знані та незнані…
Відомо Богу чим закінчиться похід…
Залишаться чи ні «сліпці» підступні.
І чи зітреться, врешті, чорний слід
Зі світлого шляху усіх наступних.
(13липня 2016)
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: палома