Ой, є у мене торба,
не торба - чорт-зна що,
завжди вона порожня,
не годна ні на що.
Чому ж вона порожня,
це знаю я давно,
бо ж закінчились гроші,
неначе й не було.
Закину я ту торбу,-
кудись, аж у куток,
не вклалася у норму,
не на один деньок.
Нехай відпочиває,-
порожня і сумна,
вона ж напевне знає,
що грошей вже нема.
А пенсія ж маленька,
й доходів більш нема.
Зібрати можна в жменьку,
така ось "кутєрьма".
Як пенсія прибуде,
знайду її в кутку,
компослуги сплачу я
ліки якісь куплю.
Ще щось десь в магазині
для їжі прикуплю.
І знову ту торбину
в куток я покладу.
Така от в мене торба,
як пенсія моя.
Завжди вона порожня,
а я все ще жива!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677803
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 13.07.2016
автор: геометрія